Як проходить консультація?

ДІАГНОСТИКА. ПЕРВИННЕ ЗАНЯТТЯ. ПРОГРАМА ТЕРАПІЇ.

Пацієнт, який звертається до нас вперше, завжди проходить консультацію, яка включає в себе такі аспекти:

• Збір анамнезу (історія хвороби). Пацієнт розповідає про свої скарги, що його турбує, показує результати обстежень (за наявності).
• Візуальний огляд. Проводиться візуальна діагностика стоячи та сидячи для оцінки положення голови, плечей, лопаток, ребер, таза, колін, стоп, хребта — на наявність сколіозу, гіперлордозу або гіперкіфозу; оцінюємо зміщення центру ваги тіла. Вищезазначені дані свідчать про наявність певного порушення та дають розуміння локалізації проблеми.

• Пальпація. Обов’язково пальпаторно оцінюємо стан м’яких тканин, дивимось стан шкіри в проблемній області, промацуємо м’язи для визначення зон напруження, перевіряємо рухливість фасції на предмет обмеження ковзання.
• Функціональна діагностика. Проводимо оцінку рухливості хребців, суглобів верхніх і нижніх кінцівок для виявлення обмеження руху в суглобі та нестабільності.
• Неврологічний огляд і тестування. Оцінюємо рефлекторну роботу м’язів за допомогою мануально-м’язового тестування, яке дозволяє зрозуміти, який м’яз не працює (ослаблений), а який перенапружений (в спазмі).
• Діагностика в русі. Проводимо діагностичне заняття на спеціальних тренажерах у залі кінезитерапії, під час якого перевіряємо рівень функціональної роботи м’язів (які м’язи добре включаються під час руху, а які — ні, чи добре пацієнт виконує рух або ж є обмеження амплітуди).
• Складання програми терапії для вирішення поставлених завдань.

Виходячи з вищезазначеного, можемо зробити висновок — ми проводимо дослідження опорно-рухової системи, яке дозволяє знайти першопричину симптомів пацієнта та зрозуміти, що саме потрібно лікувати.

ЧИ ПОТРІБНО РОБИТИ ЗНІМКИ ДО КОНСУЛЬТАЦІЇ?

Досить часто пацієнти вважають, що обов’язково потрібно проходити обстеження, такі як: МРТ, рентген, КТ, УЗД. Але ні, це не обов’язково — зараз детальніше пояснимо.

Терапевт під час прийому проводить обстеження, описане вище, і за потреби — якщо є червоні або жовті прапори, тобто підозри на серйозні патології — направляє на додаткові обстеження (МРТ, КТ, УЗД, рентген, аналізи). У більшості випадків достатньо огляду терапевтом.

Зазвичай пацієнт, маючи скарги на біль у спині або суглобах, робить знімок і бачить у висновку багато страшних медичних термінів, що описують патології та структурні зміни. Одразу виникає думка, що саме це є причиною болю, починається тривога, накручування, переживання — як результат, посилення симптомів «від голови» на тлі страху й неправильного сприйняття своєї проблеми.

Дуже часто трапляються ситуації, коли на знімках видно структурні порушення, наприклад, протрузія, спондилоартроз, остеохондроз, спондильоз — але пацієнт не відчуває жодних симптомів: ні болю, ні дискомфорту.
Тому не завжди структурні зміни, які ми бачимо на знімках, спричиняють симптоми та клінічну картину.

Спеціаліст під час огляду визначає проблему, і в разі потреби направляє на додаткові обстеження, співставляючи клінічну картину з тим, що є на знімках.

Без рекомендації терапевта краще не робити знімки та аналізи.